Ст. 24

Чинна редакція від 14.10.1994 · Конвенція набрав чинності 14.02.1998

Недискримінація

1. Громадяни Договірної Держави не підлягатимуть у другій Договірній Державі іншому або більш обтяжливому оподаткуванню чи виконанню будь-яких податкових зобов'язань, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким підлягають або можуть підлягати громадяни цієї другої Договірної Держави за тих же обставин. Це положення, незважаючи на положення статті 1, застосовується також до осіб, які не є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

2. Особи без громадянства, які є резидентами Договірної Держави, не будуть піддаватися в жодній з Договірних Держав будь-якому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, іншому або більш обтяжливому, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким громадяни цієї Держави піддаються або можуть піддаватися за тих же умов.

3. Оподаткування постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в другій договірній Державі, не повинно бути менш сприятливим у цій другій Державі, ніж оподаткування підприємств, які здійснюють таку ж саму діяльність за тих же самих умов або обставин у цій другій Державі.

4. За винятком випадків, коли застосовуються положення пункту 1 статті 9, пункту 5 статті 11 або пункту 5 статті 12, проценти, роялті та інші виплати, що сплачуються підприємством Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, з метою визначення оподатковуваного прибутку цього підприємства повинні обчислюватись за тих же умов, за яких вони сплачувались і резиденту першої згаданої Держави. Таким же чином будь-які борги підприємства однієї Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави повинні, для цілей визначення оподатковуваного майна цього підприємства, підлягати вирахуванню за таких же самих умов, що й борги резидента першої згаданої Держави.

5. Підприємства Договірної Держави, майно яких повністю або частково, прямо чи посередньо перебуває у володінні чи під контролем одного чи декількох резидентів іншої Договірної Держави, не підлягають в першій Державі ніякому оподаткуванню або пов'язаному з ним зобов'язанню, які були б інші або більш обтяжливі, ніж ті, які є чи можуть бути встановлені для інших подібних підприємств першої Держави.

6. Ніякі положення цієї статті не можуть тлумачитись як зобов'язання Договірної Держави надавати фізичним особам, що не мають статусу резидента в цій Державі, будь-які персональні пільги, знижки, звільнення або вирахування для цілей оподаткування, що надаються фізичним особам-резидентам.