Роялті
1. Роялі, які виникають в Договірній Державні і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в цій другій Державі.
2. Однак, ці роялті, за винятком випадків тих видів платежів, що згадуються в підпункті а) пункту 3, можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але, якщо одержувач є фактичним власником роялті, податок, що стягується таким чином, не може перевищувати:
а) 5 процентів валової суми роялті у випадку тих платежів, які згадані в пункті в) пункту 3;
b) 10 процентів валової суми роялті у випадку тих платежів, які згадані в підпункті с) пункту 3. Компетентні органи Договірних Держав вирішують за взаємною згодою питання про способи застосування цих обмежень.
3. Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування
а) за використання або за право користування будь-яким комп'ютерним забезпеченням, патентами, дизайнами чи моделями, або планами;
b) за користування або за право користування будь-якими секретними формулами чи процесами, або за інформацію ("ноу-хау"), що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.
с) за користування або право користування будь-яким авторським правом на літературний твір мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення, або будь-якими торговими марками.
4. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялті, який є резидентом Договірної Держави, проводить комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, дійсно пов'язані з таким постійним представництвом чи постійною базою. У такому випадку застосовуються положення статті 7 або статті 14, в залежності від обставин.
5. Вважається, що роялті виникають у Договірній Державі, якщо особа, яка сплачує роялті, - резидент цієї Держави. Якщо, проте, особа, яка сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, в зв'язку з яким виникло зобов'язання сплачувати роялті, і витрати по сплаті таких роялті несе таке постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі роялті виникають в Державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база.
6. Якщо з причини особливих відносин між платником і фактичним власником роялті, або між ними обома і будь-якою третьою особою, сума роялті, яка відноситься до використання, права або інформації, на підставі яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена між платником і фактичним власником роялті за відсутністю таких відносин, то положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. В такому випадку надмірна частина платежів, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави та з урахуванням інших положень цієї Конвенції.
7. Положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою або однією із головною метою або однією із головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення або передачі права або майна стосовно яких сплачуються роялті, було одержання переваг цієї статті шляхом цього створення або передачі.