Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходів, від загальної суми майна або з окремих елементів доходів і майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами, так само як і податки, що справляються з доходів від приросту вартості майна.
3. Існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
(i) податок на прибуток підприємств; і
(ii) прибутковий податок з громадян (надалі "український податок");
b) в Австрії:
(i) прибутковий податок;
(ii) корпоративний податок;
(iii) земельний податок;
(iv) податок на сільськогосподарські та лісогосподарські підприємства; і
(v) податок на вартість незайманих земельних ділянок (надалі "австрійський податок").
4. Конвенція застосовується також до всіх ідентичних або по суті подібних податків, які будуть стягуватись після дати підписання цієї Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків. Наприкінці кожного року компетентні органи Договірних Держав повідомлять один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.