Роялті
1. Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і знаходяться у володінні резидента другої Договірної Держави, що фактично має право на роялті, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
2. Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник роялті є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 15% від валової суми роялті.
3. Термін "роялті" в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування чи за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, кінематографічні фільми, позастудійне віщання, фільми, плівки або інші засоби використання або репродукції у зв'язку з радіомовленням чи телебаченням, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного, управлінського, технічного або наукового досвіду.
4. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялті, який є резидентом однієї Договірної Держави, проводить підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, дійсно пов'язані з цим постійним представництвом чи постійною базою. У такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або 14.
5. Вважається, що роялті виникають у Договірній Державі, якщо платником є резидент цієї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має у Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялті, і витрати по сплаті цих роялті несе постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі роялті виникають у Державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база.
6. Якщо з причин особливих відносин між платником і фактичним власником, або між ними обома і будь-якою іншою особою, сума роялті, яка відноситься до використання, права або інформації, на підставі яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена між платником і фактичним власником за відсутністю таких відносин, положення цієї статті застосовуватимуться тільки до останньої згаданої суми. У цьому разі надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
7. Положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою або однією з головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення або передачі прав, стосовно яких сплачуються роялті, є одержання переваг цієї статті шляхом цього утворення або передачі.