Проценти
1. Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач, що фактично має право на проценти, є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 10% від загальної суми процентів у разі, якщо проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються за будь-яким кредитом, наданим банком або будь-якою іншою фінансовою організацією другої Договірної Держави, включаючи інвестиційні та ощадні банки, а також страховими компаніями;
b) 15% від загальної суми процентів у всіх інших випадках.
Спосіб застосування цих обмежень визначається за взаємною домовленістю компетентними органами Договірних Держав.
3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договірній Державі і які отримує Уряд другої Договірної Держави, її політико-адміністративний підрозділ або місцевий орган влади, центральний банк цієї другої Договірної Держави або будь-яка інша фінансова організація, яка створена і якою володіє Уряд другої Договірної Держави з метою активізації торгівлі та інвестицій, або резидент другої Договірної Держави стосовно боргових зобов'язань, забезпечених гарантією або застрахованих Урядом цієї другої Договірної Держави, місцевим органом влади, центральним банком другої Договірної Держави або будь-якою іншою фінансовою організацією, яка створена і якою володіє Уряд другої Договірної Держави з метою активізації торгівлі та інвестицій, звільняються від оподаткування в першій згаданій Договірній Державі.
4. Для розуміння пункту 3, терміни "центральний банк" та "фінансова організація, яка створена і якою володіє Уряд другої Договірної Держави з метою активізації торгівлі та інвестицій" означають відповідно:
a) у випадку Таїланду: (i) Банк Таїланду; (ii) Експортно-імпортний банк Таїланду; (iii) Урядовий ощадний банк; (iv) організації, які знаходяться у повному володінні Уряду Таїланду або будь-якого місцевого органу влади, які в подальшому можуть бути узгоджені між компетентними органами Договірних Держав;
b) у випадку України: (i) Національний Банк України; (ii) Державний експортно-імпортний банк України; (iii) організації, які знаходяться у повному володінні Уряду України або будь-якого місцевого органу влади, які в подальшому можуть бути узгоджені між компетентними органами Договірних Держав.
5. Термін "проценти" в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань, а також дохід, що прирівнюється до доходу від грошової позики відповідно до податкового законодавства Договірної Держави, в якій виникає дохід.
6. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. У такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14.
7. Вважається, що проценти виникають у Договірній Державі, якщо платником є резидент цієї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво чи постійну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованість, за якою сплачуються проценти, і витрати зі сплати цих процентів несе постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі проценти виникають у Державі, в якій знаходиться постійне представництво або постійна база.
8. Якщо з причин особливих відносин між платником і особою, яка фактично має право на проценти, або між ними обома і будь-якою іншою особою, сума сплачуваних процентів, що стосується боргової вимоги, на підставі якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена між платником і особою, яка фактично має право на одержання процентів, при відсутності таких відносин, положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У такому разі надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
9. Положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою або однією з головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення або передачі боргової вимоги, стосовно якої сплачуються проценти, є одержання переваг цієї статті шляхом цього утворення або передачі.