Дивіденди
1. Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
2. Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач, що фактично має право на дивіденди є резидентом другої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:
a) 10% валової суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від товариства), яка володіє прямо принаймні 25% капіталу компанії, що сплачує дивіденди;
b) 15% валової суми дивідендів у всіх інших випадках.
Спосіб застосування цих обмежень визначається за взаємною домовленістю компетентними органами Договірних Держав.
Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанії, з якого виплачуються дивіденди.
3. Термін "дивіденди" в цій статті означає дохід від акцій, від користування акціями або користування правами, акцій підприємств гірничодобувної промисловості, акцій засновників або інших прав, які не є борговими зобов'язаннями, що дають право на участь у прибутку, так само як і дохід від інших корпоративних прав, який підлягає такому ж оподаткуванню, як дохід від акцій відповідно до законодавства тієї Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток.
4. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивіденди, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташоване в ній постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої в ній постійної бази, і холдинг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до таких постійного представництва або постійної бази. В такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14.
5. Якщо компанія, яка є резидентом однієї Договірної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договірної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податків на дивіденди, що сплачуються компанією, за винятком, коли ці дивіденди сплачуються резиденту цієї другої Держави, або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до постійного представництва або постійної бази, розташованих у цій другій Державі, і з нерозподіленого прибутку не стягуються податки на нерозподілений прибуток, навіть якщо дивіденди сплачуються або нерозподілений прибуток складається повністю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у такій другій Державі. Ніщо в цьому пункті не вважається таким, що перешкоджає Договірній Державі стягувати податок на прибуток, відповідно до законодавства цієї Держави, з розподілу прибутків постійним представництвом, розташованим в ній.