Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція застосовується до податків на доход і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доход і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу, від загальної суми вартості майна або з окремих їх елементів, включаючи податки на доход від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму платні або заробітної плати, сплачуваних підприємством.
3. Існуючими податками, на які поширюється Конвенція, зокрема, є:
а) в Україні: (I) податок на прибуток підприємств; і (II) прибутковий податок з громадян (надалі "український податок");
b) в Норвегії: (I) національний податок на доход; (II) окружний муніципальний податок на доход; (III) муніципальний податок на доход; (IV) національні внески у Фонд Зрівнювання Податків; (V) національний податок на капітал; (VI) муніципальний податок на капітал; (VII) національний податок стосовно доходу і капіталу від розвідки і розробки підводних нафтових ресурсів і пов'язаних з ними діяльності і робіт, включаючи транспортування добутої нафти по нафтопроводу; і (VIII) національні збори на винагороду працівників мистецтва, які не є резидентами (надалі "норвезький податок").
4. Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків (включаючи можливий майбутній податок на майно в Україні), які стягуються Договірною Державою після дати підписання цієї Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбулися в їх відповідних законодавствах щодо оподаткування.