Податки, на які поширюється дія Конвенції
1. Дія цієї Конвенції поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.
2. Податками на доходи вважаються всі податки, що справляються із загальної суми доходу або з елементів доходу, у тому числі податки на доходи від відчуження рухомого чи нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами, а також податки на приріст вартості капіталу.
3. Податками, на які поширюється дія цієї Конвенції, зокрема, є:
a) в Україні:
(i) податок з доходів фізичних осіб; і
(ii) податок на прибуток підприємств;
(далі - український податок);
b) у Марокко:
(i) загальний прибутковий податок;
(ii) корпоративний податок;
(далі - марокканський податок).
4. Дія цієї Конвенції поширюється також на будь-які ідентичні або значним чином подібні податки, які стягуються після дати підписання цієї Конвенції, на додаток до існуючих податків або замість них. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбулися в їхніх податкових законодавствах.