Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція поширюється на податки на доходи і майно, що стягуються від імені Договірної Держави, або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і майно вважаються всі податки, що стягуються від загальної суми доходу та вартості майна, або з елементів доходу та майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого і нерухомого майна.
3. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
а) в Україні: (і) податок на прибуток підприємств; (іі) прибутковий податок з громадян (надалі " український податок");
b) У Данії: (i) прибутковий податок Державі; (ii) муніципальний прибутковий податок; (iii) прибутковий податок муніципалітетам графств; (iv) податок, що стягується по Податковому Закону на Вуглеводень; (v) державний податок на капітал (надалі "податок Данії").
4. Ця Конвенція поширюється також на будь-які ідентичні або подібні по суті податки, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції в доповнення або замість існуючих податків цієї Договірної Держави. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.
5. Положення цієї Конвенції, за винятком положень статті 28, не поширюються на штрафи і пеню, сплачені за порушення податкового законодавства Договірних Держав.