Припинення дії
1. Ця Конвенція залишається чинною до припинення її дії однією з Договірних Держав. Кожна з Договірних Держав може припинити дію Конвенції шляхом повідомлення через дипломатичні канали про припинення дії принаймні за 6 місяців до закінчення будь-якого календарного року, що починається після закінчення п'яти років з дня, коли Конвенція набуває чинності.
2. У такому разі Конвенція припиняє свою дію:
а) в Україні: (і) стосовно податків, що стягуються у джерела доходу для будь-яких платежів, зроблених на шістдесятий або після шістдесяти днів, наступних за днем подачі повідомлення; (іі) стосовно інших податків на доход або прибуток для будь-якого оподатковуваного періоду, що починається з або після першого січня календарного року, наступного за роком подачі повідомлення; (ііі) стосовно податків на майно, що стягуються з елементів майна, існуючих на або після першого січня календарного року, наступного за роком подачі повідомлення;
b) у Бельгії: (і) стосовно податків, що стягуються у джерела доходу, які кредитуються або сплачуються з або після першого січня року, наступного за роком подачі повідомлення про припинення дії; (іі) стосовно інших податків, що стягуються з доходу протягом будь-яких періодів оподаткування, що починаються з або після першого січня календарного року, наступного за роком подачі повідомлення про припинення дії; (ііі) стосовно податків на майно, що стягуються з елементів майна, які існують на або після першого січня календарного року, наступного за роком подачі повідомлення про припинення дії.
На засвідчення чого ті, що нижче підписалися, відповідним чином на те уповноважені, підписали цю Конвенцію.
Вчинено у м.Києві 20 травня 1996 року в двох примірниках українською, французькою, англійською та голландською мовами, всі тексти є однаково аутентичними. У разі розходжень у текстах перевагу має англійський текст.
За Уряд України За Уряд Королівства Бельгії (підпис) (підпис)
Протокол
При підписанні Конвенції між Україною і Бельгією про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, ті, що підписалися нижче, домовилися по нижченаведених положеннях, що складають невід'ємну частину цієї Конвенції.
1. Стосовно пункту 1 с) статті 23:
Незважаючи на умови податкового зобов'язання, передбачені бельгійським законодавством, дивіденди, що отримуються компанією, яка є резидентом Бельгії від компанії, яка є резидентом України, і що сплачуються з прибутку, тимчасово звільненого від оподаткування в Україні податком на прибуток підприємств згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування" ( 55-93 ), підлягають звільненню від корпоративного прибуткового податку у Бельгії щонайбільше протягом двох наступних податкових періодів, перший з яких починається протягом першого календарного року, наступного за роком, у якому Конвенція набуває чинності.
Попередній пункт не застосовується, якщо головною метою або однією з головних цілей будь-якої особи, що має причетність до створення або передачі прав, стосовно яких сплачуються дивіденди, було одержання переваг цих положень або ухилення від сплати податку на доход шляхом цього створення або передачі.
2. Допомога у відшкодуванні
Якщо після підписання цієї Конвенції Україна підпише з третьою країною Угоду, яка передбачає допомогу у відшкодуванні, наступні положення будуть застосовуватися з дати, коли Угода між Україною і цією третьою Державою набуде чинності:
a) Договірні Держави повинні надавати одна одній сприяння і допомогу в оповіщенні і відшкодуванні податків, згаданих у статті 2, а також додаткових стягнень, приростів, відсотків, витрат та пені, які не мають кримінального характеру.
b) За запитом компетентного органу однієї Договірної Держави компетентний орган другої Договірної Держави згідно з положеннями і інструкціями, які мають юридичну силу, щодо оповіщення та відшкодування згаданих податків останньої Держави повинен забезпечити оповіщення і відшкодування податкових позовів, згаданих у підпункті а), які повинні бути відшкодовані першій згаданій Державі. Такі позови не повинні мати жодного пріоритету у Державі, до якої звертаються, і ця Держава не зобов'язана застосовувати будь-які заходи примусового характеру, які не передбачені положеннями або інструкціями що мають юридичну силу у Державі, яка запитує.
c) Запити, згадані у підпункті b), повинні супроводжуватись офіційною копією документа, що дозволяє виконання запиту, і при необхідності офіційною копією будь-якого остаточного адміністративного чи судового рішення.
d) Стосовно податкових позовів, що оскаржуються, компетентний орган Договірної Держави для забезпечення своїх прав може зажадати від компетентного органу другої Договірної Держави прийняття охоронних засобів, передбачених законодавством цієї другої Держави; положення підпунктів з a) до c) застосовуються шляхом пристосування їх щодо таких засобів такою мірою, якою це необхідно.
e) Положення пункту 1 статті 26 застосовуються також до будь-якої інформації, яка на підставі цієї статті надається компетентному органу Договірної Держави.
Вчинено у м.Києві 20 травня 1996 року в двох примірниках українською, французькою, англійською та голландською мовами, всі тексти є однаково автентичними. У разі розходжень у текстах перевагу має англійський текст.
( Набула чинності 25 лютого 1999 року )
За Уряд України За Уряд Королівства Бельгії (підпис) (підпис)
"Вісник податкової служби України": 41\99