Обмін інформацією
1. Компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція, настільки наскільки оподаткування відповідно до національних законодавств не суперечить цій Конвенції зокрема, для запобігання шахрайству і полегшення застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, вважається конфіденційною і розкриватиметься тільки особам або органам влади (у тому числі судам і адміністративним органам), зайнятим оцінкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно податків, на які поширюється дія цієї Конвенції. Такі особи або органи використовують інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в ході відкритого судового засідання або в судових рішеннях.
Компетентні органи шляхом консультацій розробляють відповідні умови, способи та методи, що стосуються питань, щодо яких такий обмін інформацією може бути здійснений, включаючи, якщо необхідно, обмін інформацією, яка стосується податкових ухилень.
2. У жодному випадку положення пункту 1 цієї статті не слід тлумачити як такі, що покладають на компетентні органи будь-якої Договірні Держави зобов'язання:
a) здійснювати адміністративні заходи, що суперечать законодавству та адміністративній практиці однієї з Договірних Держав;
b) надавати інформацію, яку неможливо одержати за законодавством або в ході звичайного управління в одній з Договірних Держав;
c) надавати інформацію, яка розкриватиме будь-яку торговельну, підприємницьку, промислову, комерційну або професійну таємницю або торговельний процес, або інформацію, розкриття якої суперечило б інтересам державної політики.