1. Договірні Держави погоджуються надавати згідно з відповідними правилами їх відповідних внутрішніх законів і нормативних документів взаємне сприяння у справлянні податків, про які йдеться в цій Конвенції, а також будь-яких процентів, витрат, додаткових податків, сум, що справляються разом з податками, та пені адміністративного характеру у зв'язку з такими податками, що надалі згадуються як "податкові зобов'язання".
2. Для цілей цієї статті:
a) термін "Держава, яка запитує" означає Договірну Державу, що робить запит про сприяння у стягненні податкових зобов'язань;
b) термін "Держава, до якої звертаються" означає Договірну Державу, до якої подають запит про сприяння у стягненні податкових зобов'язань.
3. Держава, до якої звертаються, за проханням Держави, яка запитує, займається стягненням податкових зобов'язань від імені Держави, яка запитує, відповідно до правил, що застосовуються при стягненні її власних податкових зобов'язань. Згаданому податковому зобов'язанню, яке прийняте для стягнення Державою, до якої звертаються, не буде надаватися перевага у Державі, до якої звертаються, і до цієї Держави не будуть пред'являтися вимоги щодо застосування примусових (силових, консервативних або адміністративних) заходів, передбачених законодавством та нормативними документами Держави, яка запитує.
4. Запит про сприяння у відношенні податкових зобов'язань повинен містити повну інформацію стосовно ідентифікації боржника, характера і суми заборгованості та повинен супроводжуватися:
a) заявою про те, що податкове зобов'язання стосується податку, на який поширюється Конвенція, якщо таке зобов'язання дійсно існує і не спростовується або не може бути спростоване.
b) офіційним екземпляром документа, що дозволяє здійснення примусових заходів у Державі, яка запитує. Згаданий документ повинен точно вказувати "a" метод сплати податкового зобов'язання та "b" точну дату можливого здійснення примусових заходів, а також точну дату закінчення права стягнення податкового зобов'язання згідно з обмежувальними правилами Держави, яка запитує.
5. Суми, що підлягають сплаті, повинні бути вказані як у валюті Держави, яка запитує, так і у валюті Держави, до якої звертаються. У відношенні курсу обміну валют до уваги повинна прийматися ставка продажу валюти при обміні, що діє на день підписання запиту. Стягнення податкового зобов'язання здійснюється у валюті Держави, до якої звертаються.
6. Документ, що дозволяє примусове стягнення податкового зобов'язання, повинен, згідно з чинними положеннями Держави, яка запитує, прийматися, визнаватися, доповнюватися або замінюватися в найкоротший можливий строк після дати одержання запиту про сприяння документом, що дозволяє примусове стягнення податкового зобов'язання, Держави, до якої звертаються.
7. Запити про сприяння і документи, що до них додаються, повинні супроводжуватися перекладом офіційною мовою Держави, до якої звертаються, або тією мовою, про яку домовляться Договірні Держави.
8. Питання, що стосуються обмежувальних періодів, будуть регулюватися виключно внутрішнім законодавством Держави, яка запитує. Діяльність щодо стягнення податкових зобов'язань, яка здійснюється Державою, до якої звертаються, і яка згідно з законодавством цієї Держави призупиняє або перериває обмежувальний період, буде мати той же ефект і в Державі, яка запитує. Держава, до якої звертаються, повідомляє Державу, яка запитує, про заходи, вжиті у відношенні призупинення або переривання обмежувального періоду.
9. На Державу, до якої звертаються, не накладається зобов'язання виконувати запити про сприяння у стягненні податкових зобов'язань, якщо Держава, яка запитує, не вичерпала на своїй території всі засоби щодо відшкодування своїх податкових зобов'язань, про які йде мова у запиті про сприяння.
10. Податкові зобов'язання, у стягненні яких надається сприяння на прохання Держави, яка запитує, мають такі ж переваги, як і аналогічні заборгованості Держави, до якої звертаються.
11. Компетентні органи Договірних Держав будуть вступати у контакт одна з одною для визначення процедури переказу сум, зібраних Державою, до якої звертаються, від імені Держави, яка запитує, в ході якої повідомляються рахунки депозитів відшкодованих податкових зобов'язань на підставі надання запиту.
12. Збори за прострочені платежі, що стягуються згідно з законодавством Держави, до якої звертаються, будуть відноситись до Держави, яка запитує. Однак, будь-які звичайні і надзвичайні витрати, що понесені Договірною Державою в ході надання сприяння у стягненні податкових зобов'язань, повинні нестись Державою, до якої звертаються.