1. Ця Конвенція поширюється на податки на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів чи місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і на майно вважаються всі податки, що стягуються із загальної суми доходу чи загальної вартості майна або з елементів доходу або майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна, а також податки, що стягуються з прибутків від приросту майна.
3. Існуючими податками, на які поширюється Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
(i) податок на прибуток підприємств; і
(ii) прибутковий податок з громадян;
(надалі "український податок");
b) у Грецькій Республіці:
(i) податок на доход і капітал фізичних осіб;
(ii) податок на доход і капітал юридичних осіб;
(надалі "грецький податок").
4. Ця Конвенція поширюється також на будь-які ідентичні або подібні по суті податки, які будуть стягуватись після дати підписання Конвенції в доповнення або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомлять один одного про будь-які істотні зміни, які відбулись в їх відповідних податкових законах.