1. Роялті, які виникають в Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.
2. Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, але якщо одержувачем є фактичний власник роялті, то податок, що визначається таким чином, не повинен перевищувати 10 процентів загальної суми роялті.
Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування таких обмежень.
3. Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права використання авторських прав на будь-які твори літератури, мистецтва або науки (включаючи кінематографічні фільми, будь-які фільми або плівки для радіомовлення або телебачення), на будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, схему, таємну формулу або процес, або за використання, або за надання права використання промислового, комерційного або наукового обладнання, або за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.
4. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялті, що є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій Договірній Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно якого сплачуються роялті, дійсно пов'язане з цим постійним представництвом чи постійною базою. У такому випадку застосовуються положення статті 7 або статті 14 залежно від обставин.
5. Вважається, що роялті виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама ця Договірна Держава, її політико-адміністративний підрозділ, місцевий орган влади або резидент цієї Договірної Держави. Якщо проте особа, що сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має у Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з чим виникло зобов'язання сплачувати роялті, і витрати по сплаті цих роялті несе постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі роялті виникають у Договірній Державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база.
6. Якщо з причин особливих відносин між платником і фактичним власником роялті або між ними обома і будь-якою третьою особою сума роялті, яка відноситься до використання, права або інформації, на підставі яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена між платником і фактичним власником за відсутності таких відносин, положення цієї статті будуть застосовуватись тільки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
7. Положення цієї статті не застосовуються, якщо права або власність, з яких виникають роялті, були створені або передані головним чином з метою отримання переваг цієї статті, а не для законних комерційних цілей. У такому випадку такі платежі будуть оподатковуватися відповідно до законодавства кожної Договірної Держави стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція.