Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція поширюється на податки на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів чи місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доход і на майно вважаються всі податки, що стягуються із загальної суми доходу та сукупного майна або з елементів доходу чи майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати або жалування, сплачуваних наймачем, а також податки на приріст вартості майна.
3. Існуючими податками, на які поширюється Конвенція, зокрема, є:
а) у Франції:
і) прибутковий податок;
іі) корпоративний податок;
ііі) податок з жалування;
іv) загальний податок на майно (надалі "французький податок");
b) в Україні:
і) податок на прибуток підприємств;
іі) прибутковий податок з громадян;
ііі) податок на майно підприємств;
іv) податок на майно громадян (надалі "український податок").
4. Ця Конвенція поширюється також на будь-які ідентичні або подібні по суті податки, які справляються після дати підписання цієї Конвенції в доповнення або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомлять один одного про істотні зміни, які відбулися в їх відповідних податкових законодавствах.