Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція застосовується до податків на доходи і на майно, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і на майно вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу, з загальної суми майна або з елементів доходу або майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами, а також податки, що справляються з доходів від приросту вартості майна.
3. Існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
а) в Україні:
(і) податок на прибуток підприємств; і
(іі) прибутковий податок з громадян
(надалі "український податок");
b) у Арабській Республіці Єгипет:
(і) податок на доход на нерухоме майно (включаючи податок на сільськогосподарські землі і податок на будівлі);
(іі) уніфікований податок на доход фізичних осіб;
(ііі) податок на корпоративний прибуток;
(іv) збір на розвиток фінансових ресурсів держави; і
(v) додаткові податки, що стягуються як частина податків, згаданих вище, або іншим чином
(надалі " єгипетський податок").
4. Ця Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних податків, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, на доповнення до або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх законодавствах щодо оподаткування.
5. Положення цієї Конвенції не поширюються на штрафи та пеню, сплачені за порушення податкового законодавства Договірних Держав.