Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція поширюється на податки на доходи і на капітал, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративних підрозділів чи місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і на капітал вважаються всі податки, що стягуються із загальної суми доходу, із загальної вартості капіталу або з елементів доходу чи капіталу, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати або жалування, сплачуваних підприємством.
3. Існуючими податками, на які поширюється Конвенція, зокрема, є:
a) у Швейцарії:
федеральні, кантональні та комунальні податки
(i) з доходу (загальний доход, прибуток від заробітної плати, прибуток з капіталу, промисловий і комерційний прибуток, доход від відчужування майна та інші види доходу); і
(ii) з капіталу (загальна вартість майна, рухоме та нерухоме майно, виробничі активи, сплачена частина акціонерного капіталу і резервних фондів та інші види капіталу)
(надалі "швейцарський податок"),
b) в Україні:
(i) податок на прибуток підприємств; і
(ii) прибутковий податок з фізичних осіб
(надалі "український податок").
4. Ця Конвенція поширюється також на будь-які ідентичні або аналогічні по суті податки, які справляються кожною з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції в доповнення або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомлять один одного про будь-які істотні зміни, які відбулися в їх відповідних податкових законодавствах.