Обмін інформацією
1. Компетентні органи Договірних Держав обмінюються такою інформацією, яка є необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція, тією мірою, в якій оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство або ухилення від сплати таких податків. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, вважатиметься конфіденційною так само, як й інформація, одержана за національним законодавством цієї Держави. Однак якщо інформація початково вважалась конфіденційною в Державі, що її передає, її буде розкрито лише особам або органам влади (у тому числі судам і органам управління), які займаються оцінкою або збором, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи використовують інформацію лише з цією метою, але вони можуть розкривати інформацію в ході відкритого судового засідання або під час прийняття юридичних рішень.
2. В жодному випадку положення пункту 1 цієї статті не тлумачаться як такі, що покладають на Договірну Державу зобов'язання:
a) здійснювати адміністративні заходи, що відрізняються від законів або адміністративної практики однієї або другої Договірної Держави;
b) надавати інформацію, яку неможливо одержати за законодавством або в ході звичайної адміністративної практики однієї або другої Договірної Держави;
c) надавати інформацію, яка розкриватиме будь-яку торговельну, підприємницьку, промислову, комерційну або професійну таємницю або торговельний процес, або інформацію, розкриття якої суперечило б інтересам державної політики.