Процедура взаємного погодження
1. Якщо резидент Договірної Держави вважає, що в результаті дій однієї чи обох Договірних Держав він підлягає чи підлягатиме оподаткуванню, яке не відповідає положенням цієї Конвенції, він може, незалежно від засобів правового захисту, передбачених національним законодавством цих Держав, передати свою справу до компетентного органу Договірної Держави, резидентом якої він є, або, - якщо його справа підпадає під дію пункту 1 статті 24 цієї Конвенції, - тієї Договірної Держави, національною особою якої він є. Цю справу повинно бути подано протягом трьох років з моменту першого повідомлення про дії, що призводять до оподаткування, яке не відповідає положенням цієї Конвенції.
2. Компетентний орган намагається, якщо вважає заперечення обґрунтованим і якщо сам не в змозі дійти до задовільного рішення, вирішити справу за взаємною згодою з компетентним органом другої Договірної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не відповідає Конвенції. Будь-яка досягнута домовленість виконується незалежно від будь-яких обмежень у часі, передбачених внутрішнім законодавством Договірних Держав.
3. Компетентні органи Договірних Держав намагаються вирішити за взаємною згодою будь-які суперечки або спірні питання щодо тлумачення або застосування Конвенції. Вони можуть також консультуватися з метою усунення подвійного оподаткування у випадках, не передбачених цією Конвенцією.
4. Компетентні органи Договірних Держав можуть безпосередньо контактувати один з одним з метою досягнення згоди в розумінні попередніх пунктів. У разі, коли для досягнення згоди виникає необхідність здійснити усний обмін думками, то такий обмін може бути проведено через комісію, яка складається з представників компетентних органів Договірних Держав.