Недискримінація
1. Національні особи Договірної Держави не підлягають у другій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являють будь-яких пов'язаних із оподаткуванням вимог, які є іншими чи більш обтяжливими, ніж оподаткування та пов'язані з оподаткуванням вимоги, яким підлягають або можуть підлягати національні особи цієї другої Держави за тих самих обставин.
2. Оподаткування постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в другій Договірній Державі, не буде менш сприятливим у цій другій Державі, ніж оподаткування підприємств цієї другої Держави, які здійснюють подібну діяльність. Це положення не повинно тлумачитись як таке, що зобов'язує одну Договірну Державу надавати резидентам другої Договірної Держави будь-які індивідуальні пільги, допомоги та знижки з метою оподаткування на основі громадського статусу або сімейних обов'язків, які воно надає власним резидентам.
3. За винятком випадків, коли застосовуються положення статті 10, пункту 6 статті 12 або пункту 6 статті 13 цієї Конвенції, проценти, роялті й інші виплати, що сплачуються підприємством Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, підлягають з метою визначення оподатковуваного прибутку такого підприємства вирахуванню на тих самих умовах, так, якби вони сплачувалися резиденту першої згаданої Держави.
4. Підприємства Договірної Держави, капітал яких повністю або частково належить або контролюється безпосередньо чи опосередковано одним або кількома резидентами другої Договірної Держави, не підлягають в першій згаданій Договірній Державі будь-якому оподаткуванню, або їм не пред'являється будь-яких пов'язаних з оподаткуванням вимог, які є іншими чи більш обтяжливими, ніж оподаткування та пов'язані з оподаткуванням вимоги, яким підлягають або можуть підлягати інші подібні підприємства першої згаданої Держави.
5. Положення цієї статті застосовуються до податків, які охоплюються цією Конвенцією.