1. Ця Конвенція застосовується до податків на доход і на капітал, що стягуються від імені Договірної Держави або її політичних або адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади, незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і на капітал вважаються всі податки, що справляються від загальної суми доходу або усього капіталу, або з елементів доходу чи капіталу, включаючи податки на доход від відчужування рухомого або нерухомого майна, податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємствами, а також податки на приріст вартості капіталу.
3. Існуючими податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
a) в Україні:
(i) податок на прибуток підприємств; і
(ii) податок на доходи фізичних осіб;
(надалі "український податок"),
b) у Португалії:
(i) прибутковий податок з фізичних осіб;
(ii) податок на корпоративний доход;
(iii) місцевий додатковий податок до податку на корпоративний доход (надалі" португальський податок").
4. Ця Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції, в доповнення до або замість існуючих податків. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбудуться в їх відповідних податкових законодавствах.