1. Для цілей цієї Конвенції термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає у ній оподаткуванню на підставі місця проживання, місця перебування, місцезнаходження керівного органу або будь-якого іншого подібного критерію. Цей термін, однак, не включає будь-яку особу, яка підлягає оподаткуванню у цій Державі тільки стосовно доходів із джерел у цій Державі або капіталу, розташованого у ній.
2. У разі коли відповідно до положень пункту 1 цієї статті фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її статус визначається таким чином:
a) вона вважається резидентом тієї Держави, у якій вона має постійне житло; якщо вона має постійне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де така фізична особа має більш тісні особисті й економічні зв'язки (центр життєвих інтересів);
b) якщо Держава, у якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена, або якщо вона не має постійного житла у жодній Державі, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона звичайно проживає;
c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Держави, національною особою якої вона є;
d) якщо вона є національною особою обох Держав, або не є національною особою жодної з них, компетентні органи Договірних Держав вирішують це питання за взаємною згодою.
3. У разі коли відповідно до положень пункту 1 цієї статті особа, що не є фізичною особою, є резидентом обох Договірних Держав, вона вважається резидентом тієї Договірної Держави, де розміщений її фактичний керівний орган.