1. Роялті, що виникають в Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть бути оподатковані в цій іншій Державі.
2. Однак, ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.
3. Термін "роялті" при використанні статті 2 означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, фільми та плівки для радіомовлення чи телебачення громадського віщання за допомогою супутникового, кабельного, оптичного зв'язку або подібних технологій, будь-які патенти, торгові марки, дизайн або модель, план, комерційну та технологічну таємницю, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.
4. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялті, який є резидентом Договірної Держави, проводить підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, у якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, і право або майно, стосовно яких сплачуються роялті, дійсно пов'язані з цим постійним представництвом. У такому випадку застосовуються положення статті 7 цієї Конвенції.
5. Вважається, що роялті виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама ця Держава, місцевий орган влади, адміністративно-територіальний підрозділ або резидент цієї Держави. Проте, якщо особа, що сплачує роялті, незалежно від того, є ця особа резидентом Договірної Держави чи ні, має у Договірній Державі постійне представництво, у зв'язку з яким виникло зобов'язання сплатити роялті, і витрати по сплаті цих роялті несе постійне представництво, то вважається, що такі роялті виникають у Державі, в якій розташоване постійне представництво.
6. Якщо з причин особливих відносин між платником і фактичним власником, або між ними обома і будь-якою третьою особою, сума роялті, яка відноситься до використання, права або інформації, на підставі яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена між платником і фактичним власником за відсутностю таких відносин, положення цієї статті будуть застосовуватися тільки до останньої згаданої суми. У цьому випадку надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
7. Положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою або однією з головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення чи передачі прав, стосовно яких сплачуються роялті, було одержання переваг цієї статі шляхом цього створення або передачі.