Податки, на які поширюється Конвенція
1. Ця Конвенція поширюється на податки на доходи і майно, що стягуються від імені Договірної Держави, або її політико-адміністративних підрозділів, або місцевих органів влади незалежно від способу їх стягнення.
2. Податками на доходи і майно вважаються всі податки, що стягуються від загальної суми доходу та вартості майна, або з елементів доходу і вартості майна, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого і нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати або платні, сплачуваних підприємством, а також податки, які справляються з доходів від приросту вартості майна.
3. Податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:
а) в Україні:
- податок на доходи підприємств;
- прибутковий податок з громадян; (надалі "український податок");
b) У Нідерландах:
- податок на доходи;
- податок на заробітну плату;
- податок на компанії, включаючи частку Уряду в чистих прибутках від експлуатації природних ресурсів, що стягується згідно з Законом про видобуток корисних копалин від 1980 року (Minjwet 1980) стосовно концесій, виданих після 1967 року, або згідно із Законом Нідерландів про видобуток корисних копалин на континентальному шельфі від 1965 року;
- податок на дивіденди;
- податок на майно;
(надалі "податок Нідерландів").
4. Ця Конвенція поширюється також на будь-які ідентичні або подібні по суті податки, які стягуються однією з Договірних Держав після дати підписання цієї Конвенції в доповнення до або замість існуючих податків цієї Договірної Держави. Компетентні органи Договірних Держав повідомляють один одного про будь-які істотні зміни, що відбуваються в їх законодавствах щодо оподаткування.