Процедура взаємного узгодження
1. Якщо особа вважає, що дії однієї або обох Договірних Держав призводять або призведуть до її оподаткування не відповідно до положень цієї Конвенції, вона може, незважаючи на засоби захисту, передбачені національним законодавством цих Держав, подати письмову заяву з обґрунтуванням мотивів вимоги провести ревізію такого оподаткування до компетентних органів Договірної Держави, резидентом якої вона є, або, якщо її випадок підпадає під дію пункту 1 статті 24, тієї Договірної Держави, національною особою якої вона є. Щоб бути прийнятою, заява повинна бути подана протягом двох років з моменту першого повідомлення про дію, яка призводить до оподаткування, що не відповідає положенням Конвенції.
2. Компетентний орган, згаданий у пункті 1, прагнутиме, якщо він вважатиме заяву обґрунтованою і якщо він сам не зможе прийти до задовільного рішення, вирішити питання за взаємною згодою з компетентним органом другої Договірної Держави з метою уникнення оподаткування, яке не відповідає Конвенції.
3. Договірна Держава після закінчення обмеження часу, що передбачене її національним законодавством, і в будь-якому випадку по закінченні п'яти років з моменту закінчення періоду оподаткування, протягом якого цей доход збільшився, не збільшує податкову базу резидента однієї або другої Договірної Держави шляхом включення до неї видів доходу, які також підлягали оподаткуванню у другій Договірній Державі. Цей пункт не застосовується у випадку шахрайства, навмисного невиконання зобов'язань або недбалості.
4. Компетентні органи Договірних Держав прагнутимуть вирішувати за взаємною згодою будь-які труднощі або сумніви, що виникають при тлумаченні або застосуванні Конвенції.
5. Компетентні органи Договірних Держав можуть консультуватися один з одним щодо уникнення подвійного оподаткування у випадках, які не передбачені у цій Конвенції, і можуть вступати в прямі контакти один з одним з метою застосування Конвенції.