Недискримінація
1. Національні особи однієї Договірної Держави не підлягатимуть в другій Договірній Державі іншому або більш обтяжливому оподаткуванню, або пов'язаному з ним зобов'язанню, ніж оподаткування і пов'язане з ним зобов'язання, яким підлягають або можуть підлягати національні особи цієї другої Держави за тих же обставинах, зокрема, з точки зору резиденції. Це положення також застосовується, незважаючи на положення статті 1, до фізичних осіб, які не є резидентами однієї або обох Договірних Держав.
2. Особи без громадянства, які є резидентами Договірної Держави, не повинні піддаватися в жодній з Договірних Держав будь-якому оподаткуванню або будь-яким пов'язаним з ним зобов'язанням, іншим або більш обтяжливим, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким підлягають національні особи цих Держав за тих же обставин.
3. Оподаткування постійного представництва, яке підприємство однієї Договірної Держави має в другій Договірній Державі, не повинно бути менш сприятливим в цій другій Державі, ніж оподаткування підприємств, що здійснюють подібну діяльність в цій другій Державі. Це положення не повинне тлумачитися як таке, що зобов'язує одну Договірну Державу надавати резидентам другої Договірної Держави які-небудь особисті пільги, вирахування і знижки з оподаткування на підставі їх громадянського статусу або сімейних зобов'язань, які вона надає своїм власним резидентам.
4. За винятком випадків, коли застосовуються положення пункту 1 статті 9, пункту 7 статті 11 або пункту 6 статті 12, проценти, роялті і інші виплати, що здійснюються підприємством однієї Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, повинні, з метою визначення оподатковуваного прибутку такого підприємства, підлягати вирахуванню за тих же умов, за яких би вони сплачувались резиденту першої згаданої Держави. Аналогічно будь-яка заборгованість підприємства однієї Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, повинна, з метою визначення оподатковуваного майна цього підприємства, підлягати вирахуванню за тих же умов, що і заборгованість резиденту першої згаданої Держави.
5. Підприємства однієї Договірної Держави, майно яких повністю або частково належить одному або декільком резидентам або, прямо або непрямо, контролюється одним або декількома резидентами другої Договірної Держави, не повинні в першій згаданій Державі підлягати будь-якому оподаткуванню або будь-яким зобов'язанням, пов'язаним з ним, іншим або більш обтяжливим, ніж оподаткування і пов'язані з ним зобов'язання, яким можуть підлягати інші подібні підприємства першої згаданої Держави.
6. Незважаючи на положення статті 2, положення цієї статті застосовуються до податків будь-якого роду і виду.