Роялті
1. Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі.
2. Однак подібні роялті можуть також оподатковуватись в Договірній Державі, де вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувачем є фактичний власник роялті, то податок, що стягується в цьому випадку не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті. Компетентні органи Договірних Держав повинні прийти до взаємної згоди щодо способів застосування цього обмеження.
3. Термін "роялті" при використанні в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права використання авторських прав на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи кінематографічні фільми, записи для радіомовлення або телебачення, комп'ютерні програми, будь-який патент, торгову марку, дизайн або модель, план, секретну формулу або процес, або за використання, або за надання права користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду.
4. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо фактичний власник роялті, який є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в другій Договірній Державі, в якій виникають роялті, через розташоване там постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і право або майно, стосовно яких виплачуються роялті, дійсно пов'язані з цим постійним представництвом чи постійною базою. У такому випадку застосовуються положення статті 7 або статті 14, залежно від обставин.
5. Вважається, що роялті виникають в Договірній Державі, якщо платником виступає сама Договірна Держава, її адміністративно-територіальний підрозділ, місцеві органи влади або резидент цієї Держави. Якщо, проте, особа, що виплачує роялті, незалежно від того, чи є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, в зв'язку з якими виникло зобов'язання виплачувати роялті, і витрати по сплаті таких роялті несе постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі роялті виникають в Державі, в якій розташоване постійне представництво або постійна база.
6. Якщо з причин особливих відносин між платником і фактичним власником, або між ними обома і будь-якою третьою особою, сума роялті, що відноситься до використання, права або інформації, на підставі яких вони сплачуються, перевищує суму, яка була б узгоджена між платником і фактичним власником за відсутності таких відносин, то положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
7. Положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою або однієї з головних цілей будь-якої особи, що має відношення до утворення або передачі прав, стосовно яких виплачуються роялті, було одержання переваг цієї статті шляхом цього створення або передачі.