Проценти
1. Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі.
2. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись в тій Договірній Державі, в якій вони виникають і, відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником процентів, податок, що стягується таким чином не повинен перевищувати 10 відсотків від валової суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування цього обмеження.
3. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають в:
а) Туркменистані і сплачені Уряду України або Національному Банку України, звільняються від податку Туркменистану;
b) Україні і сплачені Уряду Туркменистану або Центральному Банку Туркменистану, звільняються від податку України.
4. Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і від наявності права на участь в прибутках боржника, і, зокрема, доход від урядових цінних паперів і облігацій або боргових зобов'язань, включаючи премії і виграші по цих цінних паперах, облігаціях або боргових зобов'язаннях.
5. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо фактичний власник процентів, який є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність в другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або до постійної бази. У такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14.
6. Вважається, що проценти виникають в Договірній Державі, якщо платником є сама ця Держава, її адміністративно-територіальний підрозділ, місцевий орган влади або резидент цієї Держави. Якщо ж, особа, що виплачує проценти, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, в зв'язку з якими виникла заборгованість, по якій сплачуються проценти, і витрати по виплаті цих процентів несе таке постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі проценти виникають в Державі, в якій знаходиться постійне представництво або постійна база.
7. Якщо з причин особливих відносин між платником і фактичним власником процентів, або між ними обома і будь-якою третьою особою, сума процентів, що стосується боргової вимоги, на підставі якої вона сплачується, перевищує суму, яка була б погоджена між платником і фактичним власником процентів, при відсутності таких відносин, то положення цієї статті застосовуються тільки до останньої згаданої суми. У такому випадку надмірна частина платежу, як і раніше, підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
8. Положення цієї статті не застосовуються, якщо основною метою або однією з основних цілей будь-якої особи, пов'язаної з створенням або передачею боргових вимог, відносно яких сплачуються проценти, було отримання вигоди від цієї статті шляхом створення або передачі цих боргових вимог.