Проценти
1. Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
2. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач, що фактично має право на проценти, є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5 процентів від загальної суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою встановлюють спосіб застосування такого обмеження.
3. Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.
4. Положення пунктів 1 і 2 не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргова вимога, на підставі якої сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. У такому випадку, залежно від обставин, застосовуються положення статті 7 або статті 14 цієї Конвенції.
5. Вважається, що проценти виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама Держава, її політичний підрозділ, місцевий орган влади або резидент цієї Держави. Якщо, проте, особа, що сплачує проценти, незалежно від того є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво або постійну базу, у зв'язку з якими виникла заборгованість, по якій сплачуються проценти, і витрати по сплаті цих процентів несе постійне представництво або постійна база, то вважається, що такі проценти виникають у Державі, в якій знаходиться постійне представництво або постійна база.
6. Якщо з причин особливих відносин між платником і особою, яка фактично має право на проценти, або між ними обома і будь-якою третьою особою, сума сплачуваних процентів, перевищує суму, яка була б погоджена між платником і особою, яка фактично має право на одержання процентів, при відсутності таких відносин, положення цієї статті будуть застосовуватись тільки до останньої згаданої суми процентів. У такому випадку надмірна частина платежу підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства кожної Договірної Держави з належним урахуванням інших положень цієї Конвенції.
7. Незважаючи на положення пункту 2, проценти, що виникають у Договірній Державі, і одержуються Урядом другої Договірної Держави, її місцевим органом влади, Центральним Банком цієї другої Договірної Держави або будь-яким іншим фінансовим органом, що належить Уряду другої Договірної Держави і заснований з метою розвитку торгівлі та інвестування, або проценти, що одержуються будь-яким резидентом другої Договірної Держави стосовно гарантованих боргових вимог, застрахованих Урядом цієї другої Договірної Держави, місцевим органом влади, Центральним Банком другої Договірної Держави або будь-яким іншим фінансовим органом, що належить Уряду другої Договірної Держави і заснований з метою розвитку торгівлі та інвестування, повинні звільнятися від оподаткування в першій згаданій Договірній Державі.
8. У цілях пункту 7 термін "Центральний Банк" та "фінансовий орган, що належить Уряду другої Договірної Держави і заснований з метою розвитку торгівлі та інвестування означає:
a) у випадку Кореї:
(i) Банк Кореї;
(ii) Корейський Експортно-Імпортний Банк; та
(iii) Корейський Банк розвитку;
b) у випадку України:
(i) Національний банк України;
(ii) Державний експортно-імпортний банк України.
9. Положення цієї статті не застосовуються, якщо головною метою або однією з головних цілей будь-якої особи, що має відношення до створення або передачі боргового зобов'язання, стосовно якого сплачуються проценти, було одержання переваг цієї статті шляхом цього створення або передачі.