1. Національні нормативно-правові акти чи компетентний орган приписують, щоб машини, устаткування, у тому числі засоби індивідуального захисту, приладдя та ручні інструменти, які використовуються в сільському господарстві, відповідали національним чи іншим прийнятим стандартам безпеки та гігієни праці й відповідним чином установлювалися, обслуговувалися та оснащувалися захисними пристосуваннями.
2. Компетентний орган уживає заходів для забезпечення дотримання виробниками, імпортерами та постачальниками стандартів, згаданих у пункті 1, і надання користувачам і, за запитом, компетентному органові відповідної та повної інформації, зокрема стосовно попереджувальних знаків небезпеки, офіційною мовою чи офіційними мовами країни-користувача.
3. Роботодавці забезпечують одержання й розуміння працівниками інформації з питань безпеки та гігієни праці, наданої виробниками, імпортерами та постачальниками.