1. Відповідно до національних нормативно-правових актів, зазначених у статті 4, працівники мають такі права:
a) повідомляти про нещасні випадки, небезпечні випадки та небезпеки роботодавцю та компетентному органові;
b) у випадках, коли існує причина для занепокоєння, яке стосується безпеки та гігієни праці, вимагати й добиватися проведення перевірок та розслідувань роботодавцем та компетентним органом;
c) знати про небезпеки на робочому місці, які можуть загрожувати їхній безпеці або здоров'ю, та бути поінформованими про них;
d) отримувати наявну в роботодавця чи компетентного органу інформацію стосовно їхньої безпеки та гігієни праці;
e) залишати будь-яке місце в шахті в разі виникнення таких обставин, які з обґрунтованих причин сприймаються як такі, що становлять серйозну загрозу їхній безпеці або здоров'ю, а також
f) колективно обирати представників з питань безпеки та гігієни праці.
2. Представники з питань безпеки та гігієни праці, зазначені у викладеному вище підпункті "f" пункту 1, відповідно до національних нормативно-правових актів мають такі права:
a) представляти працівників з усіх аспектів безпеки та гігієни праці на робочому місці, у тому числі, якщо це є необхідним, з питань здійснення прав, зазначених у викладеному вище пункті 1;
b) i) брати участь у перевірках та розслідуваннях, які проводяться роботодавцем та компетентним органом на робочому місці, а також
ii) контролювати й розслідувати питання, які стосуються безпеки та гігієни праці;
c) звертатися по допомогу до консультантів і незалежних експертів;
d) своєчасно консультуватися з роботодавцем з питань, які стосуються безпеки та гігієни праці, у тому числі із загальних принципів і порядку;
e) консультуватися з компетентним органом, а також
f) отримувати повідомлення про нещасні й небезпечні випадки, які стосуються тієї ділянки, представляти яку вони обрані.
3. Процедури здійснення прав, зазначених у викладених вище пунктах 1 та 2, визначаються:
a) національними нормативно-правовими актами, а також
b) шляхом проведення консультацій між роботодавцями та працівниками і їхніми представниками.
4. Національні нормативно-правові акти забезпечують здійснення прав, зазначених у викладених вище пунктах 1 та 2, без дискримінації або санкцій.