1. Беручи до уваги національні нормативно-правові акти, умови й практику, а також після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників та іншими заінтересованими сторонами, яких це може стосуватися, кожна держава-член розробляє, здійснює й періодично переглядає послідовну національну політику, яка стосується захисту працівників, населення та навколишнього середовища від небезпеки великих аварій.
2. Ця політика здійснюється за допомогою запобіжних та захисних заходів, яких уживають на об'єктах підвищеної небезпеки, та, якщо це є практично можливим, сприяє використанню найліпших технологій безпеки.