Ст. 20

Чинна редакція від 01.06.1964 · Конвенція набрав чинності 13.07.1968

1. Консульські службові особи і співробітники консульської установи на запрошення суду держави перебування з'являються в суд для давання свідчень. Вжиття заходів з метою примусити консульську службову особу чи співробітника консульської установи, який є громадянином репрезентованої держави, з'явитися в суд свідком і для давання свідчень є недопустимим.

2. Якщо консульська службова особа чи співробітник консульської установи, що є громадянином репрезентованої держави, через службові обставини або з причин, які вважаються поважними згідно з законами держави перебування, не можуть з'явитися в суд, то вони повинні сповістити про це суд і дати свідчення в приміщенні консульської установи або у себе на квартирі.

3. В тих випадках, коли згідно з законами країни перебування в суді від консульських службових осіб і співробітників консульської установи вимагається принесення присяги, замість неї буде прийнятним запевнення.

4. Консульські службові особи і співробітники консульської установи можуть відмовитись давати свідчення про обставини, які стосуються їх службової діяльності.

5. Положення пунктів 1, 2, 3 і 4 застосовуються також і при провадженні, здійснюваному адміністративними властями.