1. Консульська посадова особа, якщо це не суперечить законам держави перебування, має право в межах свого консульського округу (у приміщенні консульської установи, житлових приміщеннях усіх громадян акредитуючої держави, на борту її морських чи повітряних суден) провадити такі дії:
а) отримувати та обробляти всі заяви чи повідомлення, які надходять від громадян акредитуючої держави, реєструвати їх та засвідчувати справжність підпису;
б) складати, підтверджувати та приймати на зберігання заповіти та інші, в т.ч. приватні, документи громадян акредитуючої держави;
в) складати угоди між громадянами акредитуючої держави, засвідчувати та зберігати їх, якщо ці угоди мають правові значення (впливи) поза межами держави перебування.
Це положення не розповсюджується на угоди, пов'язані з виникненням, передачею чи припиненням прав на нерухоме майно, яке знаходиться на території держави перебування;
г) датувати документи та засвідчувати підписи громадян акредитуючої держави на цих документах;
д) перекладати та легалізувати всі угоди та документи, видані в акредитуючій державі та державі перебування, а також засвідчувати переклади або копії з цих документів, або виписки з них;
е) легалізувати рахунки-інвойси та сертифікати походження товару, видані компетентними органами держави перебування;
ж) виконувати всі інші нотаріальні дії від імені акредитуючої держави в межах, передбачених її законодавством.
2. Документи та угоди, наведені у п.1 цієї статті будуть мати таку ж юридичну силу як і документи, засвідчені судовими та іншими компетентними органами держави перебування.