1. Акредитуюча держава може відмовитися від будь-яких привілеїв та імунітетів, якими користуються працівники консульської установи згідно з цією Конвенцією.
2. В усіх випадках відмова мусить бути повідомлена державі перебування виразно і у письмовій формі, окрім передбаченого у п.3 цієї статті.
3. Подання позову будь-яким працівником консульської установи у справі, в якій він міг би користуватися імунітетом від юрисдикції згідно з статтями 19, 20 цієї Конвенції, позбавляє цього працівника можливості посилатися на імунітет щодо юрисдикції у випадку зустрічного позову, пов'язаного з основним позовом.
4. Відмова від імунітету щодо юрисдикції у цивільній або адміністративній справі не тягне за собою відмову від імунітету у відношенні виконання судових рішень, для яких необхідна окрема відмова у письмовій формі.