1. Працівники консульської установи звільняються в державі перебування від будь-яких особистих, громадських повинностей та військових обов'язків, а також від виконання будь-яких вимог, передбачених законами і правилами держави перебування щодо реєстрації іноземців і одержання дозволу на проживання.
2. Дії положень п.1 цієї статті не розповсюджуються на працівників обслуговуючого персоналу та приватних домашніх працівників, які не мають громадянства акредитуючої держави, та тих, хто займається приватною діяльністю з метою отримання прибутку в державі перебування.