Відмова від привілеїв та імунітетів
1. Держава, що акредитує, може відмовитися від будь-яких привілеїв та імунітетів, наданих відповідним особам згідно з положеннями статті 36 й 37 цієї Конвенції. У будь-якому випадку відмову повинно бути виражено й повідомлено державі перебування в письмовій формі.
2. Подання позову будь-якою особою у справі, у якій вона могла б користуватися імунітетом від юрисдикції згідно із цією Конвенцією, позбавляє цю особу права посилатися на імунітет від юрисдикції у випадку зустрічного позову, пов'язаного з основним позовом.
3. Відмова від імунітету стосовно юрисдикції в цивільній або адміністративній справі не тягне за собою відмови від імунітету стосовно виконання судових рішень, для яких необхідна окрема відмова в письмовій формі.