Обов'язок давати свідчення
1. Консульські посадові особи не зобов'язані давати свідчень.
2. Консульські службовці та працівники обслуговуючого персоналу можуть бути викликані давати свідчення під час розгляду судових чи адміністративних справ у державі перебування. За винятком випадків, зазначених у пункті 3 цієї статті, вони не можуть відмовлятися давати свідчень.
3. Консульські службовці та працівники обслуговуючого персоналу не зобов'язані давати свідчень з питань, пов'язаних з виконанням ними своїх функцій, або надавати офіційну кореспонденцію або документи, які стосуються їхніх функцій. Вони мають право давати свідчення як експерти стосовно законодавства держави, що акредитує, якщо на це є згода глави консульської установи. Проте вони мають право відмовитися давати свідчення як експерти.
4. Компетентні органи держави перебування, які потребують свідчення будь-якого консульського службовця або працівника обслуговуючого персоналу, не повинні перешкоджати виконанню цією особою її службових обов'язків. Коли це є можливим, ці органи можуть вислухати ці свідчення за місцем проживання цієї особи в приміщенні консульської установи або прийняти від неї письмові свідчення.