Свобода зносин
1. Держава перебування дозволяє та захищає свободу зносин консульської установи для всіх офіційних цілей. У зносинах з Урядом, дипломатичними представництвами та іншими консульськими установами держави, що акредитує, консульська установа може використовувати всі належні засоби, у тому числі послуги дипломатичних або консульських кур'єрів, дипломатичні та консульські валізи, закодовані або шифровані повідомлення. Консульська установа може встановити й користуватися радіопередавачем тільки за згодою держави перебування.
2. Офіційна кореспонденція консульської установи є недоторканною. Консульська валіза не підлягає ні відкриванню, ні затриманню. Вона повинна мати зовнішні видимі знаки, які вказують на її характер, і містити лише офіційну кореспонденцію, офіційні документи й предмети, призначені виключно для офіційного користування.
3. Консульський кур'єр повинен бути громадянином держави, що акредитує, а також не мати постійного проживання в державі перебування. Він користується такими самими перевагами, привілеями та імунітетами в державі перебування, як і дипломатичний кур'єр.
4. Держава, що акредитує, або консульська установа можуть призначити консульських кур'єрів ad hoc. У таких випадках також застосовуються положення пункту 3 цієї статті, за винятком того, що зазначені в ньому імунітети припиняються в момент доставки таким кур'єром дорученої йому консульської валізи за призначенням.
5. Консульську валізу може бути ввірено капітану судна або командиру повітряного судна держави, що акредитує. Йому повинно бути надано офіційний документ із зазначенням кількості місць, що складають консульську валізу, але він не вважається консульським кур'єром. Працівники консульської установи можуть вільно та безпосередньо одержувати від капітана судна чи командира повітряного судна консульську валізу та вручати її їм.