1. Працівники консульської установи звільняються від усіх податків та мита, особистих і майнових, державних, місцевих або муніципальних, за винятком:
1) побічних податків, які звичайно включаються до вартості товару або послуг;
2) податків і мита на місцеве нерухоме майно, яке знаходиться на території держави перебування, з вилученнями, які передбачені в положеннях пункту 1 статті 37 цієї Конвенції;
3) податків на спадкове майно або мита на успадкування або податків на перехід майна, з вилученнями, які передбачені в положеннях пункту 2 статті 42 цієї Конвенції;
4) податків і зборів на приватний доход, включаючи доходи з капіталу, джерело якого знаходиться у державі перебування і податків на капіталовкладення у комерційні або фінансові підприємства у державі перебування;
5) зборів,як справляються за кредитні види обслуговування;
6) реєстраційного, судового і реєстрового мита, іпотечних зборів, гербових зборів, з вилученнями, які передбачені в положеннях статті 37.
2. Заробітна плата, яку одержують працівники консульської установи від акредитуючої держави, не оподатковується і не справляються подібні збори, які стягуються з заробітної плати відповідно до закону і правил держави перебування.
3. Працівники консульської установи, які наймають осіб, заробітна плата яких не звільнена від прибуткового податку у державі перебування, виконують зобов'язання, які накладаються законами і правилами тієї держави на наймачів у тому, що стосується стягування прибуткового податку.