1. У випадку, якщо суди або інші компетентні органи держави перебування мають намір розпочати примусові дії у відношенні до судна акредитуючої держави або провести офіційне розслідування на його борту, то вони попередньо повідомляють про це відповідну консульську установу для того, щоб консульська посадова особа або її представник могли бути присутніми при здійсненні таких дій. Якщо попереднє повідомлення консульської установи неможливе через нестачу часу зважаючи на терміновість питання, компетентні органи держави перебування повідомляють консульську установу одразу ж після розпочатих дій та на прохання консульської посадової особи у найкоротші строки надають повну інформацію відносно цих дій.
2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються до випадків, коли компетентні органи влади держави перебування, у відповідності до пункту 1, розпочинають аналогічні заходи до капітана судна або членів екіпажу на суші.
3. Положення пунктів 1 та 2 цієї статті не застосовуються до звичайного паспортного, митного та санітарного контролю, який здійснюється компетентними органами влади держави перебування, а також до розпочатих ними заходів, які спрямовані на забезпечення безпеки навігації на морі або запобіганню забруднення вод.
4. Компетентні органи влади держави перебування не можуть втручатися у внутрішні справи судна акредитуючої держави, якщо не порушується спокій, безпека та громадський порядок у державі перебування, за винятком тих випадків, коли це здійснюється на прохання капітана судна або консульської посадової особи або за їх згодою.