Консульська посадова особа має право:
1) зустрічатися і зноситися з громадянами акредитуючої держави і надавати їм будь-яку допомогу, включаючи прийняття заходів для надання їм правової допомоги. Держава перебування ніяким чином не обмежує зносини громадян акредитуючої держави з консульською установою, доступ в консульську установу;
2) звертатися до компетентних органів держави перебування за сприянням у розшуку громадян акредитуючої держави, які пропали, які постійно проживають або тимчасово перебувають на території держави перебування;
3) дізнаватися про стан життя, роботи будь-якого громадянина акредитуючої держави в державі перебування і надавати йому необхідну допомогу;
4) запитувати компетентні органи держави перебування про інформацію відносно будь-якого громадянина акредитуючої держави, а ці органи мають робити все можливе, для надання такої інформації;
5) приймати на тимчасове зберігання гроші та коштовності будь-якого громадянина акредитуючої держави, якщо це не суперечить законам, правилам держави перебування;
6) запитувати компетентні органи держави перебування про негайне надання інформації відносно будь-якої події, результатом якої є матеріальні збитки та людські жертви, затримання автотранспортних засобів та нещасних випадків, до яких причетні громадяни акредитуючої держави;
7) якщо громадянин акредитуючої держави не може здійснювати в державі перебування захист своїх прав та інтересів у зв'язку з його відсутністю у державі перебування або з інших причин, то консульська посадова особа може без особливої довіреності представляти цього громадянина у суді та інших органах держави перебування або забезпечувати його належне представництво, поки цей громадянин не призначить своїх уповноважених або не візьме на себе захист своїх прав та інтересів.