Свобода зносин
1. Держава перебування дозволяє та захищає свободу зносин консульської установи для всіх офіційних цілей. У зносинах з урядом, дипломатичними представництвами та іншими консульськими установами акредитуючої держави, де б вони не знаходились, консульська установа може користуватися всіма прийнятними засобами, включаючи дипломатичних або консульських кур'єрів, дипломатичну або консульську валізу, засоби інформаційного зв'язку і закодовані або шифровані депеші. Консульська установа може встановити і користуватися радіопередавачем тільки за згодою держави перебування.
2. Офіційна кореспонденція консульської установи недоторканна. Офіційна кореспонденція означає всю кореспонденцію, яка має відношення до консульської установи та її функцій.
3. Консульська валіза не може бути ні відкрита, ні затримана. Проте у тих випадках, коли компетентні органи влади держави перебування мають серйозні підстави вважати, що валіза містить щось інше, крім кореспонденції, документів і предметів, згаданих у пункті 4 цієї статті, вони можуть попросити, щоб валіза була відкрита в їх присутності уповноваженим представником акредитуючої держави. Якщо представник акредитуючої держави відмовляється виконати це прохання, валізу буде повернуто в місце відправлення.
4. Місця, з яких складається консульська валіза, повинні мати видимі зовнішні ознаки, що вказують на їх характер, і можуть містити лише офіційну кореспонденцію, офіційні документи та предмети, призначені виключно для офіційного користування.
5. Консульський кур'єр забезпечується офіційним документом, в якому зазначається його статус і кількість місць, що складають консульську валізу. За винятком випадків, коли є згода держави перебування, він не може бути ані громадянином держави перебування, ані, якщо він є громадянином акредитуючої держави, особою, яка постійно проживає в державі перебування. При виконанні своїх функцій консульський кур'єр знаходиться під захистом держави перебування. Він користується особистою недоторканністю і не підлягає ні арешту, ні затримці в будь-якій формі.
6. Акредитуюча держава, її дипломатичне представництво або її консульська установа можуть призначати спеціальних консульських кур'єрів (ad hoc). У таких випадках положення пункту 5 цієї статті також застосовуються з тим винятком, що згадані в ньому імунітети припиняються у момент доставки кур'єром дорученої йому консульської валізи за місцем призначення.
7. Консульську валізу може бути довірено капітану судна або командиру повітряного судна, яке належить акредитуючій державі. Капітан судна або командир повітряного судна повинен мати офіційний документ із зазначенням кількості місць, що складають консульську валізу, але вони не вважаються консульськими кур'єрами. Працівники консульської установи, за згодою відповідних місцевих органів влади, можуть вільно та безпосередньо вручати капітану судна або командиру повітряного судна та одержувати від них консульську валізу.