Обов'язки давати свідчення
1. Консульські посадові особи не зобов'язані давати свідчення.
2. Консульські службовці і працівники обслуговуючого персоналу можуть бути викликані давати свідчення у судових або адміністративних справах у державі перебування. За винятком випадків, передбачених у пункті 3 цієї Статті, вони не можуть відмовлятися давати свідчення.
3. Консульські службовці і працівники обслуговуючого персоналу не зобов'язані давати свідчення з питань, пов'язаних з виконанням ними своїх функцій, або надавати офіційну кореспонденцію або документи, що відносяться до їх функцій. Вони мають право давати свідчення як експерти стосовно законодавства акредитуючої держави, якщо на це є згода глави консульської установи. Проте вони мають право відмовитися давати свідчення як експерти.
4. Компетентні органи влади держави перебування, якими вимагаються свідчення якого-небудь консульського службовця або працівника обслуговуючого персоналу, не повинні створювати перешкод у виконанні його службових обов'язків. Ці органи влади можуть, коли це є можливим, вислуховувати ці свідчення за місцем проживання цієї особи, у приміщенні консульської установи або приймати від нього письмові свідчення.