Свобода зносин
1. Держава перебування дозволятиме та захищатиме свободу зносин консульської установи для всіх офіційних цілей. У зносинах з урядом, дипломатичними представництвами та іншими консульськими установами акредитуючої держави консульська установа може користуватися всіма придатними засобами, включаючи дипломатичних і консульських кур'єрів, закодовані і шифровані депеші, дипломатичні і консульські валізи. Консульська установа може встановити і користуватися радіопередавачем тільки за згодою держави перебування.
2. Офіційна кореспонденція консульської установи є недоторканною. Консульська валіза не може бути ані відкрита, ані затримана. Вона має носити зовнішні видимі знаки, котрі вказують на її характер, і має містити тільки офіційну кореспонденцію, офіційні документи та предмети, призначені виключно для офіційного користування.
3. Консульський кур'єр має бути громадянином акредитуючої держави, але не особою, постійно проживаючою в державі перебування. Він користується такими ж перевагами, привілеями та імунітетами в державі перебування, як і дипломатичний кур'єр.
4. Акредитуюча держава або консульська установа можуть призначити консульських кур'єрів ad hoc. У таких випадках положення пункту 3 цієї Статті також застосовуються, з тим винятком, що згадані в ньому імунітети припиняються в момент доставки таким кур'єром дорученої йому консульської валізи за призначенням.
5. Консульська валіза може бути довірена капітану судна або командиру повітряного судна акредитуючої держави, який повинен мати офіційний документ із зазначенням кількості місць, що складають консульську валізу, але він не вважатиметься як консульський кур'єр. Працівники консульської установи можуть вільно та безпосередньо вручати капітану судна або командиру повітряного судна та одержувати від них консульську валізу.