Свобода зносин
1. Держава перебування дозволятиме та захищатиме свободу зносин консульської установи для всіх офіційних цілей. У зносинах з урядом, дипломатичними представництвами та іншими консульськими установами акредитуючої держави, консульська установа може користуватися всіма прийнятними засобами, включаючи дипломатичних і консульських кур'єрів, закодовані і шифровані депеші та дипломатичні і консульські валізи. Консульська установа може встановити і користуватися радіопередавачем тільки за згодою держави перебування.
2. Офіційна кореспонденція консульської установи недоторканна. В розумінні офіційної кореспонденції мається на увазі вся кореспонденція, що має відношення до консульської установи та її функцій.
3. Консульська валіза не підлягає ні розкриттю, ні затримці. Проте, у тих випадках, коли компетентні органи держави перебування мають серйозні підстави вважати, що в валізі міститься щось інше, крім кореспонденції, документів або предметів, зазначених в пункті 4 цієї Статті, вони можуть вимагати, щоб валіза була розкрита в їх присутності уповноваженим представником акредитуючої держави. Якщо представник акредитуючої держави відмовляється виконати цю вимогу, валіза повертається в місце відправлення.
4. Всі місця, що складають консульську валізу, повинні мати зовнішні ознаки, що вказують на її характер, і можуть містити лише офіційну кореспонденцію та документи або речі, призначені виключно для офіційного використання.
5. Консульський кур'єр забезпечується офіційним документом, в якому зазначається його статус та кількість місць, що складають консульську валізу. За винятком випадків, коли є згода держави перебування, він не може бути ані громадянином держави перебування, ані, якщо він не є громадянином акредитуючої держави, особою, яка постійно проживає в державі перебування. При виконанні своїх функцій він має знаходитись під захистом держави перебування. Він користується особистою недоторканністю і не підлягає ні арешту, ні затримці в будь-якій формі.
6. Акредитуюча держава або консульська установа можуть призначити консульських кур'єрів ad hoc. У таких випадках положення пункту 5 цієї Статті також застосовуються, з тим винятком, що згадані в ньому імунітети припиняються у момент доставки таким кур'єром дорученої йому консульської валізи за призначенням.
7. Консульська валіза може бути довірена капітану судна або командиру повітряного судна акредитуючої держави, який повинен мати офіційний документ із зазначенням кількості місць, що складають консульську валізу, але він не вважатиметься консульським кур'єром. Працівники консульської установи, за згодою відповідних місцевих органів влади, можуть вільно та безпосередньо вручати капітану судна або командиру повітряного судна та одержувати від них консульську валізу.