Ст. 35

Чинна редакція від 03.09.1992 · Конвенція набрав чинності 14.03.1995

Розділ IV. Пільги, привілеї та імунітети

Імунітет від юрисдикції

1. Відносно імунітету від кримінальної юрисдикції держави перебування консульська посадова особа користується таким же правовим режимом, як і дипломатичні агенти, у відповідності з положеннями Віденської конвенції про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року ( 995_048 ), поки дві Договірні Сторони не вирішать інакше.

2. Консульська посадова особа користується також імунітетом від цивільної та адміністративної юрисдикції держави перебування, крім випадків:

2.1. майнових позовів, що стосуються приватного нерухомого майна, яке знаходиться на території держави перебування, коли тільки вони не володіють ним від імені акредитуючої держави для цілей консульської установи;

2.2. позовів, що стосуються успадкування, відносно яких вони виступають як виконавці заповіту, опікуни над спадковим майном, спадкоємці або відказоодержувачі - як приватні особи, а не від імені акредитуючої держави;

2.3. позовів, що стосуються будь-якої професіональної або комерційної діяльності, яка здійснюється ними у державі перебування за межами їх офіційних функцій;

2.4. позовів, порушених третьою особою за шкоду, заподіяну в результаті нещасного випадку, заподіяного автотранспортним засобом, судном або повітряним судном в державі перебування.

3. Консульські службовці і працівники обслуговуючого персоналу консульської установи не підлягають юрисдикції держави перебування за дії, здійснені при виконанні своїх службових обов'язків.