Ст. 19

Чинна редакція від 03.09.1992 · Конвенція набрав чинності 14.03.1995

Розділ III. Консульські функції

Допомога, яка надається у внутрішніх водах, територіальному морі суднам, що зазнають аварії, посадки на мілину або з будь-яких причин не можуть продовжувати самостійне плавання

1. Якщо судно зазнає аварії, сяде на мілину або з будь-яких причин не зможе продовжувати самостійне плавання, компетентні власті держави перебування якомога скоріше повідомляють консульську установу про вжиті заходи щодо порятунку осіб, які є на борту судна, вантажу та іншого майна.

2. Власті держави перебування не перешкоджають консульській посадовій особі надавати допомогу будь-якому судну, що потерпіло аварію, сіло на мілину або з будь-яких причин не може продовжувати самостійне плавання, його екіпажу та його пасажирам, і з цією метою він може просити підтримку властей держави перебування.

3. Власті держави перебування інформують консульську установу якомога скоріше у випадку, якщо судно зазнало аварії, сіло на мілину або з будь-яких причин не може продовжувати самостійне плавання, або будь-який предмет, що належить судну, а також вантаж будуть знайдені на березі або поблизу берега, або доставлені у порт держави перебування, а капітан, власник, судновий агент або представник страхової компанії не присутні або не можуть вжити заходи для зберігання або розпорядження ними. У цьому випадку консульська посадова особа може вжити заходів, що належать, від їх імені.

4. Жодні митні збори не можуть стягуватися за судно акредитуючої держави, яке зазнало аварії, сіло на мілину або з будь-яких причин не може продовжувати самостійне плавання, за вантаж або майно судна, за винятком випадків, коли вони були реалізовані або використовувалися в державі перебування.

5. Консульська посадова особа має право бути присутньою під час встановлення компетентними органами держави перебування причин аварії судна, посадки його на мілину або коли воно не може продовжувати самостійне плавання.