1. У випадку, коли громадянин акредитуючої держави, який не має постійного місця проживання в державі перебування, помер під час відвідання в цій держави, речі, що після нього залишились, беруться під охорону компетентними органами держави перебування, а потім передаються без спеціального розгляду консульській посадовій особі акредитуючої держави. Консульська посадова особа виплатить борги, що виникли у померлого під час його знаходження у державі перебування, до розмірів вартості переданих предметів.
2. У відношенні майна, про яке йдеться у пункті 1, застосовується відповідно положення статті 33, пункт 7 цієї Конвенції.