1. Компетентні органи держави перебування негайно повідомляють консульську посадову особу про відкриття у цій державі спадщини після громадянина акредитуючої держави, а також про відкриття спадщини незалежно від громадянства померлої особи, якщо громадянин акредитуючої держави має відношення до спадщини, як спадкоємець.
2. Компетентні органи держави перебування вживуть необхідних заходів, передбачених законами та іншими положеннями цієї держави, для збереження спадщини і передачі консульській посадовій особі копії заповіту, якщо він був складений, а також усієї існуючої інформації, що стосується спадщини, місцеперебування осіб, які мають відношення до спадщини, вартості і складу спадкової маси, що включає квоти із соціального страхування, заробітків, страхових полісів. Вони повідомляють також про строки проходження спадкової справи або про стадії, на якій вона знаходиться.
3. Консульська посадова особа уповноважена, без подання повноважень на представництво, безпосередньо або через свого представника перед судами та іншими відповідними органами держави перебування представляти інтереси громадянина акредитуючої держави, який має відношення до спадщини або заявляє претензії на спадщину в державі перебування, якщо він відсутній або не призначив свого представника.
4. Консульська посадова особа має право добиватися:
1) охорони спадщини, накладення або зняття печатки, вживання заходів для охорони спадщини, включаючи призначення опікуна спадщини, як і брати участь у цих діях;
2) продажу майна, що входить до складу спадщини, як і повідомлення про дату, встановлену для продажу, щоб він зміг бути приємнім при цьому.
5. З моменту закінчення проходження спадкової справи або інших службових дій, відповідні органи держави перебування негайно повідомляють про це консульську посадову особу і після врегулювання питань про борги, оплат і податків протягом трьох місяців передадуть йому спадщину або спадкові частки осіб, яких він представляє.
6. Консульська посадова особа має право одержання з метою передачі спадкоємцям спадкової частки громадянам акредитуючої держави, які не мають постійного місця проживання в державі перебування, а також отримання квот, що припадають спадкоємцям від компенсацій, пенсій, неотриманих заробітків та страхових полісів.
7. Передача майна і належних сум акредитуючій державі відповідно до положень пунктів 5 - 6 може бути вчинена тільки відповідно до законів та інших положень держави перебування.